Чужий наречений. Або історія про кохання
Марія і Андрій знали один одного з дитинства. Коли закінчилася війна, хлопцеві було 20, а дівчині 18 років. Батьки тільки й мріяли що дітки одружаться.
А те, що у Андрія вітер в голові свище, так нічого – просто ще молодий і гарячий. Ось обзаведеться сім’єю, дітки підуть, тоді серйозніше стане. Весілля призначили, залишалося всього кілька місяців, і майбутній наречений не став чекати першої шлюбної ночі.
Марія довірилася хлопцеві – і справді, все одно скоро вона буде заміжньої дівчиною.
До того ж вона його любила. Дуже. А те що він не відчував до неї сильного почуття, так не біда – її любові на двох вистачить.
Головне, що батьки вирішили.Двоюрідна сестра пирхала і сміялася:- Ой , сміхота! Батьки посватали і одружити хочуть! Минулий вік, їй-Богу. Добродійко, скільки діток ви мрієте-з народити в шлюбі? – щосили вже реготала Ірина.
-Ірин, ну чого ти як маленька, справді? Ти ж прекрасно знаєш, що наші батьки ще до війни вирішили, що породичаються. А вже коли наш тато врятував батька Андрія на фронті, вони скріпили свій договір клятвою. – Дурниці все це! Ось як ти з ним жити збираєшся? Він же кожній дівці під поділ заглядає!-На те і розрахунок він схаменутися у шлюбі.
Я буду йому зразковою дружиною. Йому зі мною добре, він сам це казав! – Маша почервоніла.- Ти чого? Ти вже? – Ірина почала заїкатися.
– Та як ти сміла до весілля!- А що такого? Тут лічені дні залишилися, щосили йде підготовка. Вважай, він мені чоловік майже! І чого ти так розхвилювалася? Чого на мене кричиш?-Та пішла ти! – Ірина вибігла з хати і кинулась за сарай. Затиснувши рот руками вона плакала.
Сльози текли самі собою, тому що душила образа і злість на двоюрідну сестру. Ну чому Андрія одружують на ній? Адже Ірина теж його любить. Та й він їй надає знаки уваги, каже, що по серцю вона йому.
Що якби батько не наполягав, той і не одружився б на Машка. Ірина до останнього сподівалася що Андрій зможе переконати батька відмовитися від цього шлюбу, адже не ті часи вже. І як він міг з Машкою до весілля?Купа думок вихором промайнули за хвилину.
Вона схопилася і побігла на поле де Андрій орав на тракторі. Він зупинився, виліз з кабіни і подивився на неї:- Ти чого як чумна бігаєш? Що сталося?- Ти тільки недавно казав я тобі мила, а сам з Машкою. – вона закричала і замолотила кулачками по його грудях.
-Ну-ну, упокойся. По-перше, Маша скоро стане моєю дружиною, як би мені цього не хотілося. А по-друге – ти не хочеш зі мною гуляти.
-Так, не хочу! Тому що це неправильно без весілля то. А ти обіцяв що-небудь придумати!-Що тут придумаєш? Якщо тільки втекти звідси. Я вже все обдумав, тільки не знав як тобі сказати!Ірина витерла сльози і подивилася на нього:-Що треба робити?- Выкради у свого батька з сейфа наші документи.
Ми втечемо, в місті одружимося і пізніше, як все стихне, повернемося сюди. І вже ніхто і нічого нам не зробить! Батько твій нікуди повідомляти не буде, це ж ганьба для нього – рідна донька викрала документи у голови села.-А Машка?-А що Машка? Знайде собі іншого.
-Але ти ж з нею був..-Ага, і не тільки з нею, що ж мені тепер, одружитися на всіх підряд чи що? Головне щоб ми були щасливі, адже ми любимо один одного!- А ти мене і правда любиш?-Дуже! – Андрій поцілував Ірину в маківку.
– Біжи. Як все вийде, дай знати. Потрібно покинути село вже на цьому тижні! У місті В мене тітка є, у неї поки поживемо, а там що-небудь придумаємо.
Через три дні голова прийшов від сусіда, що неабияк випив, – відзначали народження сина. Ірина вирішила, що найкращий час – сьогоднішня ніч. Зібравши наспіх необхідні на перший час у вузол, вона тихенько взяла ключі у батька і ледь чутно, щоб не розбудити матір, вийшла з хати і побігла в бік хати Андрія.
Тихенько постукавши йому у вікно і побачивши його заспане обличчя – вказала на сайт. Він відкрив стулку:-Ти чого?-Я ключі у батька витягла, зібрала речі. Давай швидше, потрібно збігати в сільраду, дістати документи і підкинути ключі.
Через годину Ірина пробралася в будинок і тихенько поклала ключі на стіл і так само непомітно вислизнула з зануреного в сон отчого дому. У них все вийшло!!А на ранок в селі був переполох!
